профанація

Ukrainian

Etymology

Borrowed from French profanation, from Latin profānus. Also derivable synchronically from профа́н (profán, “profane”) +‎ -а́ція (-ácija). Cognates include Russian профана́ция (profanácija), Polish profanacja.

Pronunciation

• IPA^(key): [prɔfɐˈnat͡sʲijɐ]

Noun

профана́ція • (profanácija) f inan (genitive профана́ції, uncountable)

1. desecration, profanation

Declension

Declension of профана́ція (inan sg-only j-stem fem-form accent-a)

	singular
nominative	профана́ція profanácija
genitive	профана́ції profanáciji
dative	профана́ції profanáciji
accusative	профана́цію profanáciju
instrumental	профана́цією profanácijeju
locative	профана́ції profanáciji
vocative	профана́ціє profanácije

Related terms

• профанува́ти (profanuváty, “to desecrate”)

See also

• богоху́льство (bohoxúlʹstvo)
• блюзні́рство (bljuznírstvo)
• святота́тство (svjatotátstvo)

References

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “профанація”, in Словник української мови: в 11 т. (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “профанація”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “профанація”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)