прикріпити

Ukrainian

From при- (pry-) +‎ кріпи́ти (kripýty). Compare Russian прикрепи́ть (prikrepítʹ)

прикріпи́ти • (prykripýty) pf (imperfective прикрі́плювати or прикріпля́ти) (transitive)

(literally) to attach, to affix, to fasten, to tack
Synonym: причепи́ти pf (pryčepýty)
(figuratively) to attach, to assign (to appoint or allocate somebody to a group, location, service, etc.)
(figuratively) to register (to enter in a specific register)

Conjugation of прикріпи́ти, прикріпи́ть (class 4c, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
perfective aspect
infinitive	прикріпи́ти, прикріпи́ть prykripýty, prykripýtʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	прикрі́плений prykríplenyj impersonal: прикрі́плено prykrípleno
adverbial	—	прикріпи́вши prykripývšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	прикріплю́ prykripljú
2nd singular ти	—	прикрі́пиш prykrípyš
3rd singular він / вона / воно	—	прикрі́пить prykrípytʹ
1st plural ми	—	прикрі́пим, прикрі́пимо prykrípym, prykrípymo
2nd plural ви	—	прикрі́пите prykrípyte
3rd plural вони	—	прикрі́плять prykrípljatʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	прикріпі́м, прикріпі́мо prykripím, prykripímo
second-person	прикріпи́ prykripý	прикріпі́ть prykripítʹ
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	прикріпи́в prykripýv	прикріпи́ли prykripýly
feminine я / ти / вона	прикріпи́ла prykripýla
neuter воно	прикріпи́ло prykripýlo

Bilodid, I. K., editor (1976), “прикріпити”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), volumes 7 (Поїхати – Приробляти), Kyiv: Naukova Dumka, page 650
“прикріпити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)