привітати
Appearance
Ukrainian
[edit]Etymology
[edit]From при- (pry-) + віта́ти (vitáty). Compare Belarusian прывіта́ць (pryvitácʹ), Polish przywitać.
Pronunciation
[edit]Verb
[edit]привіта́ти • (pryvitáty) pf (imperfective віта́ти) (transitive)
- to greet, to hail, to salute
- to welcome
- to congratulate
- Synonym: поздоро́вити pf (pozdoróvyty)
Conjugation
[edit]Conjugation of привіта́ти, привіта́ть (class 1a, perfective, transitive)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | привіта́ти, привіта́ть pryvitáty, pryvitátʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | — |
adverbial | — | привіта́вши pryvitávšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | привіта́ю pryvitáju |
2nd singular ти |
— | привіта́єш pryvitáješ |
3rd singular він / вона / воно |
— | привіта́є pryvitáje |
1st plural ми |
— | привіта́єм, привіта́ємо pryvitájem, pryvitájemo |
2nd plural ви |
— | привіта́єте pryvitájete |
3rd plural вони |
— | привіта́ють pryvitájutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | привіта́ймо pryvitájmo |
second-person | привіта́й pryvitáj |
привіта́йте pryvitájte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
привіта́в pryvitáv |
привіта́ли pryvitály |
feminine я / ти / вона |
привіта́ла pryvitála | |
neuter воно |
привіта́ло pryvitálo |
Derived terms
[edit]- привіта́льний (pryvitálʹnyj)
- привіта́ння n (pryvitánnja)
- привіта́тися impf (pryvitátysja)
Related terms
[edit]- приві́т m (pryvít)
Further reading
[edit]- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “привітати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “привітати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “привітати”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “привітати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)