плюнути

Ukrainian

Etymology

Inherited from Proto-Slavic *pľьnǫti. Compare Russian плю́нуть (pljúnutʹ), Belarusian плю́нуць (pljúnucʹ), Polish plunąć.

Pronunciation

• IPA^(key): [ˈplʲunʊte]

• Audio:

  (file)

Verb

плю́нути • (pljúnuty) pf (imperfective плюва́ти)

1. to spit

Conjugation

Conjugation of плю́нути, плю́нуть (class 3a, perfective, intransitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

perfective aspect
infinitive	плю́нути, плю́нуть pljúnuty, pljúnutʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	—	плю́нувши pljúnuvšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	плю́ну pljúnu
2nd singular ти	—	плю́неш pljúneš
3rd singular він / вона / воно	—	плю́не pljúne
1st plural ми	—	плю́нем, плю́немо pljúnem, pljúnemo
2nd plural ви	—	плю́нете pljúnete
3rd plural вони	—	плю́нуть pljúnutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	плю́ньмо pljúnʹmo
second-person	плюнь pljunʹ	плю́ньте pljúnʹte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	плю́нув pljúnuv	плю́нули pljúnuly
feminine я / ти / вона	плю́нула pljúnula
neuter воно	плю́нуло pljúnulo

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “плюнути”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “плюнути”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “плюнути”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “плюнути”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)