пердіти

Ukrainian

Etymology

From Proto-Slavic *pьrděti.

Pronunciation

• IPA^(key): [perˈdʲite]

Verb

перді́ти • (perdíty) impf

1. (colloquial, informal) to fart

Conjugation

Conjugation of перді́ти, перді́ть (class 5b, imperfective, intransitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	перді́ти, перді́ть perdíty, perdítʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	пердячи́ perdjačý	перді́вши perdívšy
	present tense	future tense
1st singular я	перджу́ perdžú	бу́ду перді́ти, бу́ду перді́ть, перді́тиму búdu perdíty, búdu perdítʹ, perdítymu
2nd singular ти	перди́ш perdýš	бу́деш перді́ти, бу́деш перді́ть, перді́тимеш búdeš perdíty, búdeš perdítʹ, perdítymeš
3rd singular він / вона / воно	перди́ть perdýtʹ	бу́де перді́ти, бу́де перді́ть, перді́тиме búde perdíty, búde perdítʹ, perdítyme
1st plural ми	перди́м, пердимо́ perdým, perdymó	бу́демо перді́ти, бу́демо перді́ть, перді́тимемо, перді́тимем búdemo perdíty, búdemo perdítʹ, perdítymemo, perdítymem
2nd plural ви	пердите́ perdyté	бу́дете перді́ти, бу́дете перді́ть, перді́тимете búdete perdíty, búdete perdítʹ, perdítymete
3rd plural вони	пердя́ть perdjátʹ	бу́дуть перді́ти, бу́дуть перді́ть, перді́тимуть búdutʹ perdíty, búdutʹ perdítʹ, perdítymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	перді́м, перді́мо perdím, perdímo
second-person	перди́ perdý	перді́ть perdítʹ
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	перді́в perdív	перді́ли perdíly
feminine я / ти / вона	перді́ла perdíla
neuter воно	перді́ло perdílo

References

• Hrinchenko, Borys, editor (1907–1909), “перді́ти”, in Словарь украинского языка (in Russian), Kyiv: Kievskaya starina