обшукати

Ukrainian

From об- (ob-) +‎ шука́ти impf (šukáty).

обшука́ти • (obšukáty) pf (imperfective обшу́кувати)

Conjugation of обшука́ти, обшука́ть (class 1a, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
perfective aspect
infinitive	обшука́ти, обшука́ть obšukáty, obšukátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	обшу́каний obšúkanyj impersonal: обшу́кано obšúkano
adverbial	—	обшука́вши obšukávšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	обшука́ю obšukáju
2nd singular ти	—	обшука́єш obšukáješ
3rd singular він / вона / воно	—	обшука́є obšukáje
1st plural ми	—	обшука́єм, обшука́ємо obšukájem, obšukájemo
2nd plural ви	—	обшука́єте obšukájete
3rd plural вони	—	обшука́ють obšukájutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	обшука́ймо obšukájmo
second-person	обшука́й obšukáj	обшука́йте obšukájte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	обшука́в obšukáv	обшука́ли obšukály
feminine я / ти / вона	обшука́ла obšukála
neuter воно	обшука́ло obšukálo