обвинувачувати

Ukrainian

Etymology

From the обвинува́ч- (obvynuváč-) stem of обвинува́тити (obvynuvátyty) +‎ -увати (-uvaty). Compare Russian обвиня́ть (obvinjátʹ), Belarusian абвінава́чваць (abvinaváčvacʹ), Polish obwiniać.

Pronunciation

• IPA^(key): [ɔbʋenʊˈʋat͡ʃʊʋɐte]

• Audio:

  (file)

Verb

обвинува́чувати • (obvynuváčuvaty) impf (perfective обвинува́тити)

1. (transitive) to accuse, to blame (of/for something — у/в + locative)

   Synonym: звинува́чувати impf (zvynuváčuvaty)

2. (transitive, law) to accuse, to arraign, to charge, to incriminate, to indict (of/for/with something — у/в + locative)

   Synonym: інкримінува́ти (inkryminuváty)

3. (intransitive) to prosecute (act as prosecutor)

Conjugation

Conjugation of обвинува́чувати, обвинува́чувать (class 2a, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	обвинува́чувати, обвинува́чувать obvynuváčuvaty, obvynuváčuvatʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	обвинува́чуваний obvynuváčuvanyj impersonal: обвинува́чувано obvynuváčuvano
adverbial	обвинува́чуючи obvynuváčujučy	обвинува́чувавши obvynuváčuvavšy
	present tense	future tense
1st singular я	обвинува́чую obvynuváčuju	бу́ду обвинува́чувати, бу́ду обвинува́чувать, обвинува́чуватиму búdu obvynuváčuvaty, búdu obvynuváčuvatʹ, obvynuváčuvatymu
2nd singular ти	обвинува́чуєш obvynuváčuješ	бу́деш обвинува́чувати, бу́деш обвинува́чувать, обвинува́чуватимеш búdeš obvynuváčuvaty, búdeš obvynuváčuvatʹ, obvynuváčuvatymeš
3rd singular він / вона / воно	обвинува́чує obvynuváčuje	бу́де обвинува́чувати, бу́де обвинува́чувать, обвинува́чуватиме búde obvynuváčuvaty, búde obvynuváčuvatʹ, obvynuváčuvatyme
1st plural ми	обвинува́чуєм, обвинува́чуємо obvynuváčujem, obvynuváčujemo	бу́демо обвинува́чувати, бу́демо обвинува́чувать, обвинува́чуватимемо, обвинува́чуватимем búdemo obvynuváčuvaty, búdemo obvynuváčuvatʹ, obvynuváčuvatymemo, obvynuváčuvatymem
2nd plural ви	обвинува́чуєте obvynuváčujete	бу́дете обвинува́чувати, бу́дете обвинува́чувать, обвинува́чуватимете búdete obvynuváčuvaty, búdete obvynuváčuvatʹ, obvynuváčuvatymete
3rd plural вони	обвинува́чують obvynuváčujutʹ	бу́дуть обвинува́чувати, бу́дуть обвинува́чувать, обвинува́чуватимуть búdutʹ obvynuváčuvaty, búdutʹ obvynuváčuvatʹ, obvynuváčuvatymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	обвинува́чуймо obvynuváčujmo
second-person	обвинува́чуй obvynuváčuj	обвинува́чуйте obvynuváčujte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	обвинува́чував obvynuváčuvav	обвинува́чували obvynuváčuvaly
feminine я / ти / вона	обвинува́чувала obvynuváčuvala
neuter воно	обвинува́чувало obvynuváčuvalo

Derived terms

• обвинува́чування n (obvynuváčuvannja)
• обвинува́чуватися impf (obvynuváčuvatysja)

 

Related terms

• винува́тець m (vynuvátecʹ), винува́тиця f (vynuvátycja)
• винува́тий (vynuvátyj)
• винува́тити impf (vynuvátyty)
• обвинува́льний (obvynuválʹnyj)
• обвинува́ч m (obvynuváč), обвинува́чка f (obvynuváčka)
• обвинува́чення n (obvynuváčennja)

 

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “обвинувачувати”, in Словник української мови: в 11 т. (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• Shyrokov, V. A., editor (2019), “обвинувачувати”, in Словник української мови: у 20 т. (in Ukrainian), volumes 10 (на́ступ – о́бміль), Kyiv: Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
• “обвинувачувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “обвинувачувати”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “обвинувачувати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)