наполягати

Ukrainian

Etymology

From на- (na-) +‎ поляга́ти (poljaháty) or наполягти́ (napoljahtý) +‎ -а́ти (-áty).

Pronunciation

IPA^(key): [nɐpɔlʲɐˈɦate]
Audio: (file)

Verb

наполяга́ти • (napoljaháty) impf (perfective наполягти́) (intransitive)

to insist, to press (demand continually that something happen or be done) (on/upon/for: на + locative; that: (на тому,) щоб)
to insist (hold up a claim emphatically) (on/upon: на + locative; that: (на тому,) що)
(colloquial) to press (exert pressure upon) (on/upon: на + accusative)
(colloquial) to apply oneself (to: на + accusative)

Conjugation

Conjugation of наполяга́ти, наполяга́ть (class 1a, imperfective, intransitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
imperfective aspect
infinitive	наполяга́ти, наполяга́ть napoljaháty, napoljahátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	наполяга́ючи napoljahájučy	наполяга́вши napoljahávšy
	present tense	future tense
1st singular я	наполяга́ю napoljaháju	бу́ду наполяга́ти, бу́ду наполяга́ть, наполяга́тиму búdu napoljaháty, búdu napoljahátʹ, napoljahátymu
2nd singular ти	наполяга́єш napoljaháješ	бу́деш наполяга́ти, бу́деш наполяга́ть, наполяга́тимеш búdeš napoljaháty, búdeš napoljahátʹ, napoljahátymeš
3rd singular він / вона / воно	наполяга́є napoljaháje	бу́де наполяга́ти, бу́де наполяга́ть, наполяга́тиме búde napoljaháty, búde napoljahátʹ, napoljahátyme
1st plural ми	наполяга́єм, наполяга́ємо napoljahájem, napoljahájemo	бу́демо наполяга́ти, бу́демо наполяга́ть, наполяга́тимемо, наполяга́тимем búdemo napoljaháty, búdemo napoljahátʹ, napoljahátymemo, napoljahátymem
2nd plural ви	наполяга́єте napoljahájete	бу́дете наполяга́ти, бу́дете наполяга́ть, наполяга́тимете búdete napoljaháty, búdete napoljahátʹ, napoljahátymete
3rd plural вони	наполяга́ють napoljahájutʹ	бу́дуть наполяга́ти, бу́дуть наполяга́ть, наполяга́тимуть búdutʹ napoljaháty, búdutʹ napoljahátʹ, napoljahátymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	наполяга́ймо napoljahájmo
second-person	наполяга́й napoljaháj	наполяга́йте napoljahájte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	наполяга́в napoljaháv	наполяга́ли napoljahály
feminine я / ти / вона	наполяга́ла napoljahála
neuter воно	наполяга́ло napoljahálo

Derived terms

наполяга́ння n (napoljahánnja)

Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “наполягати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
Shyrokov, V. A., editor (2010–2023), “наполягати”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 1–14 (а – префере́нція), Kyiv: Naukova Dumka; Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
“наполягати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
“наполягати”, in Kyiv Dictionary (in English)
“наполягати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)