намагнічувати

Ukrainian

Etymology

From намагні́тити (namahnítyty) +‎ -увати (-uvaty). Compare Russian намагни́чивать (namagníčivatʹ), Belarusian намагні́чваць (namahníčvacʹ).

Pronunciation

• IPA^(key): [nɐmɐɦˈnʲit͡ʃʊʋɐte]

Verb

намагні́чувати • (namahníčuvaty) impf (perfective намагні́тити)

1. (transitive, physics) to magnetize

   Synonyms: магні́тити impf (mahnítyty), магнетизува́ти impf (mahnetyzuváty)

Conjugation

Conjugation of намагні́чувати, намагні́чувать (class 2a, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	намагні́чувати, намагні́чувать namahníčuvaty, namahníčuvatʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	намагні́чуваний namahníčuvanyj impersonal: намагні́чувано namahníčuvano
adverbial	намагні́чуючи namahníčujučy	намагні́чувавши namahníčuvavšy
	present tense	future tense
1st singular я	намагні́чую namahníčuju	бу́ду намагні́чувати, бу́ду намагні́чувать, намагні́чуватиму búdu namahníčuvaty, búdu namahníčuvatʹ, namahníčuvatymu
2nd singular ти	намагні́чуєш namahníčuješ	бу́деш намагні́чувати, бу́деш намагні́чувать, намагні́чуватимеш búdeš namahníčuvaty, búdeš namahníčuvatʹ, namahníčuvatymeš
3rd singular він / вона / воно	намагні́чує namahníčuje	бу́де намагні́чувати, бу́де намагні́чувать, намагні́чуватиме búde namahníčuvaty, búde namahníčuvatʹ, namahníčuvatyme
1st plural ми	намагні́чуєм, намагні́чуємо namahníčujem, namahníčujemo	бу́демо намагні́чувати, бу́демо намагні́чувать, намагні́чуватимемо, намагні́чуватимем búdemo namahníčuvaty, búdemo namahníčuvatʹ, namahníčuvatymemo, namahníčuvatymem
2nd plural ви	намагні́чуєте namahníčujete	бу́дете намагні́чувати, бу́дете намагні́чувать, намагні́чуватимете búdete namahníčuvaty, búdete namahníčuvatʹ, namahníčuvatymete
3rd plural вони	намагні́чують namahníčujutʹ	бу́дуть намагні́чувати, бу́дуть намагні́чувать, намагні́чуватимуть búdutʹ namahníčuvaty, búdutʹ namahníčuvatʹ, namahníčuvatymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	намагні́чуймо namahníčujmo
second-person	намагні́чуй namahníčuj	намагні́чуйте namahníčujte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	намагні́чував namahníčuvav	намагні́чували namahníčuvaly
feminine я / ти / вона	намагні́чувала namahníčuvala
neuter воно	намагні́чувало namahníčuvalo

Derived terms

• намагні́чувальний (namahníčuvalʹnyj)
• намагні́чування n (namahníčuvannja)
• намагні́чуватися impf (namahníčuvatysja)

 

References

• Shyrokov, V. A., editor (2018), “намагнічувати”, in Словник української мови: у 20 т. (in Ukrainian), volumes 9 (міщани́н – насту́кувати), Kyiv: Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
• “намагнічувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1974), “намагнічувати”, in Словник української мови: в 11 т. (in Ukrainian), volumes 5 (Н – О), Kyiv: Naukova Dumka, page 124
• A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “намагнічувати”, in English-Ukrainian Dictionaries
• “намагнічувати”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “намагнічувати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)