мінувати
Jump to navigation
Jump to search
Ukrainian
[edit]Etymology
[edit]From міна (mina) + -ува́ти (-uváty). Compare Polish minować, Russian мини́ровать (minírovatʹ), Belarusian міні́раваць (miníravacʹ).
Pronunciation
[edit]Verb
[edit]мінува́ти • (minuváty) impf
Conjugation
[edit]Conjugation of мінува́ти, мінува́ть (class 2a, imperfective, transitive)
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | мінува́ти, мінува́ть minuváty, minuvátʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | міно́ваний minóvanyj impersonal: міно́вано minóvano |
adverbial | міну́ючи minújučy |
мінува́вши minuvávšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
міну́ю minúju |
бу́ду мінува́ти, бу́ду мінува́ть, мінува́тиму búdu minuváty, búdu minuvátʹ, minuvátymu |
2nd singular ти |
міну́єш minúješ |
бу́деш мінува́ти, бу́деш мінува́ть, мінува́тимеш búdeš minuváty, búdeš minuvátʹ, minuvátymeš |
3rd singular він / вона / воно |
міну́є minúje |
бу́де мінува́ти, бу́де мінува́ть, мінува́тиме búde minuváty, búde minuvátʹ, minuvátyme |
1st plural ми |
міну́єм, міну́ємо minújem, minújemo |
бу́демо мінува́ти, бу́демо мінува́ть, мінува́тимемо, мінува́тимем búdemo minuváty, búdemo minuvátʹ, minuvátymemo, minuvátymem |
2nd plural ви |
міну́єте minújete |
бу́дете мінува́ти, бу́дете мінува́ть, мінува́тимете búdete minuváty, búdete minuvátʹ, minuvátymete |
3rd plural вони |
міну́ють minújutʹ |
бу́дуть мінува́ти, бу́дуть мінува́ть, мінува́тимуть búdutʹ minuváty, búdutʹ minuvátʹ, minuvátymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | міну́ймо minújmo |
second-person | міну́й minúj |
міну́йте minújte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
мінува́в minuváv |
мінува́ли minuvály |
feminine я / ти / вона |
мінува́ла minuvála | |
neuter воно |
мінува́ло minuválo |
Derived terms
[edit]- мінува́ння n (minuvánnja)
- мінува́тися impf (minuvátysja)
Prefixed verbs
- заміно́вувати impf (zaminóvuvaty), замінува́ти pf (zaminuváty)
- розміно́вувати impf (rozminóvuvaty), розмінува́ти pf (rozminuváty)
Further reading
[edit]- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “мінувати”, in Словник української мови: в 11 т. (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- Shyrokov, V. A., editor (2014), “мінувати”, in Словник української мови: у 20 т. (in Ukrainian), volumes 5 (з – зв'я́нути), Kyiv: Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
- A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “мінувати”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
- A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “мінувати”, in English-Ukrainian Dictionaries
- “мінувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “мінувати”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “мінувати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)