координувати

Ukrainian

Etymology

Ultimately from Latin coōrdinō. With -увати (-uvaty) ending. Compare Russian координи́ровать (koordinírovatʹ), Belarusian каардынава́ць (kaardynavácʹ), Polish koordynować.

Pronunciation

IPA^(key): [kɔɔrdenʊˈʋate]

This entry needs an audio pronunciation. If you are a native speaker with a microphone, please record this word. The recorded pronunciation will appear here when it's ready.

Verb

координува́ти • (koordynuváty) impf or pf (perfective скоординува́ти)

to coordinate

Conjugation

Conjugation of координува́ти, координува́ть (class 2a, biaspectual, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
biaspectual
infinitive	координува́ти, координува́ть koordynuváty, koordynuvátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	координо́ваний koordynóvanyj impersonal: координо́вано koordynóvano
adverbial	координу́ючи koordynújučy	координува́вши koordynuvávšy
	present tense (imperfective)	future tense (imperfective)
	future tense (perfective)	—
1st singular я	координу́ю koordynúju	бу́ду координува́ти, бу́ду координува́ть, координува́тиму búdu koordynuváty, búdu koordynuvátʹ, koordynuvátymu
2nd singular ти	координу́єш koordynúješ	бу́деш координува́ти, бу́деш координува́ть, координува́тимеш búdeš koordynuváty, búdeš koordynuvátʹ, koordynuvátymeš
3rd singular він / вона / воно	координу́є koordynúje	бу́де координува́ти, бу́де координува́ть, координува́тиме búde koordynuváty, búde koordynuvátʹ, koordynuvátyme
1st plural ми	координу́єм, координу́ємо koordynújem, koordynújemo	бу́демо координува́ти, бу́демо координува́ть, координува́тимемо, координува́тимем búdemo koordynuváty, búdemo koordynuvátʹ, koordynuvátymemo, koordynuvátymem
2nd plural ви	координу́єте koordynújete	бу́дете координува́ти, бу́дете координува́ть, координува́тимете búdete koordynuváty, búdete koordynuvátʹ, koordynuvátymete
3rd plural вони	координу́ють koordynújutʹ	бу́дуть координува́ти, бу́дуть координува́ть, координува́тимуть búdutʹ koordynuváty, búdutʹ koordynuvátʹ, koordynuvátymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	координу́ймо koordynújmo
second-person	координу́й koordynúj	координу́йте koordynújte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	координува́в koordynuváv	координува́ли koordynuvály
feminine я / ти / вона	координува́ла koordynuvála
neuter воно	координува́ло koordynuválo

Related terms

координа́ція f (koordynácija)