коливатися

Ukrainian

Etymology

From колива́ти (kolyváty) +‎ -ся (-sja). Compare Russian колеба́ться (kolebátʹsja).

Pronunciation

• IPA^(key): [kɔɫeˈʋatesʲɐ]

Verb

колива́тися • (kolyvátysja) impf

1. to oscillate, to vibrate
2. to fluctuate
3. to hesitate, to vacillate, to waver (be indecisive between choices)

   Synonym: вага́тися impf (vahátysja)

Conjugation

Conjugation of колива́тися, колива́тись, колива́ться (class 1a, imperfective, reflexive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	колива́тися, колива́тись, колива́ться kolyvátysja, kolyvátysʹ, kolyvátʹsja
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	колива́ючись kolyvájučysʹ	колива́вшись kolyvávšysʹ
	present tense	future tense
1st singular я	колива́юся, колива́юсь kolyvájusja, kolyvájusʹ	бу́ду колива́тися, бу́ду колива́тись, бу́ду колива́ться, колива́тимусь, колива́тимуся búdu kolyvátysja, búdu kolyvátysʹ, búdu kolyvátʹsja, kolyvátymusʹ, kolyvátymusja
2nd singular ти	колива́єшся kolyváješsja	бу́деш колива́тися, бу́деш колива́тись, бу́деш колива́ться, колива́тимешся búdeš kolyvátysja, búdeš kolyvátysʹ, búdeš kolyvátʹsja, kolyvátymešsja
3rd singular він / вона / воно	колива́ється kolyvájetʹsja	бу́де колива́тися, бу́де колива́тись, бу́де колива́ться, колива́тиметься búde kolyvátysja, búde kolyvátysʹ, búde kolyvátʹsja, kolyvátymetʹsja
1st plural ми	колива́ємся, колива́ємося, колива́ємось kolyvájemsja, kolyvájemosja, kolyvájemosʹ	бу́демо колива́тися, бу́демо колива́тись, бу́демо колива́ться, колива́тимемось, колива́тимемося, колива́тимемся búdemo kolyvátysja, búdemo kolyvátysʹ, búdemo kolyvátʹsja, kolyvátymemosʹ, kolyvátymemosja, kolyvátymemsja
2nd plural ви	колива́єтеся, колива́єтесь kolyvájetesja, kolyvájetesʹ	бу́дете колива́тися, бу́дете колива́тись, бу́дете колива́ться, колива́тиметесь, колива́тиметеся búdete kolyvátysja, búdete kolyvátysʹ, búdete kolyvátʹsja, kolyvátymetesʹ, kolyvátymetesja
3rd plural вони	колива́ються kolyvájutʹsja	бу́дуть колива́тися, бу́дуть колива́тись, бу́дуть колива́ться, колива́тимуться búdutʹ kolyvátysja, búdutʹ kolyvátysʹ, búdutʹ kolyvátʹsja, kolyvátymutʹsja
imperative	singular	plural
first-person	—	колива́ймося, колива́ймось kolyvájmosja, kolyvájmosʹ
second-person	колива́йся, колива́йсь kolyvájsja, kolyvájsʹ	колива́йтеся, колива́йтесь kolyvájtesja, kolyvájtesʹ
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	колива́вся, колива́всь kolyvávsja, kolyvávsʹ	колива́лися, колива́лись kolyválysja, kolyválysʹ
feminine я / ти / вона	колива́лася, колива́лась kolyválasja, kolyválasʹ
neuter воно	колива́лося, колива́лось kolyválosja, kolyválosʹ

Derived terms

• колива́ння n (kolyvánnja)

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “коливатися”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “коливатися”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “коливатися”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “коливатися”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)