закінчення

Ukrainian

Etymology

From закі́нчити (zakínčyty) +‎ -ення (-ennja). Compare Belarusian заканчэ́нне (zakančénnje), Polish zakończenie.

Pronunciation

• IPA^(key): [zɐˈkʲint͡ʃenʲːɐ]

• Audio:

  (file)

Noun

закі́нчення • (zakínčennja) n inan (genitive закі́нчення, nominative plural закі́нчення, genitive plural закі́нчень)

1. verbal noun of закі́нчи́ти pf (zakínčýty) and закі́нчи́тися pf (zakínčýtysja)
2. ending, completion
3. (grammar) ending

Declension

Declension of закі́нчення (inan neut in -ja accent-a)

	singular	plural
nominative	закі́нчення zakínčennja	закі́нчення zakínčennja
genitive	закі́нчення zakínčennja	закі́нчень zakínčenʹ
dative	закі́нченню zakínčennju	закі́нченням zakínčennjam
accusative	закі́нчення zakínčennja	закі́нчення zakínčennja
instrumental	закі́нченням zakínčennjam	закі́нченнями zakínčennjamy
locative	закі́нченні, закі́нченню zakínčenni, zakínčennju	закі́нченнях zakínčennjax
vocative	закі́нчення zakínčennja	закі́нчення zakínčennja

Related terms

• закі́нчувати impf (zakínčuvaty), закі́нчи́ти pf (zakínčýty)
• закі́нчуватися impf (zakínčuvatysja), закі́нчи́тися pf (zakínčýtysja)

 

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “закінчення”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• Shyrokov, V. A., editor (2014), “закінчення”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 5 (з – зв'я́нути), Kyiv: Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
• A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “закінчення”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
• A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “закінчення”, in English-Ukrainian Dictionaries
• “закінчення”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “закінчення”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “закінчення”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)