закономірний

Ukrainian

Etymology

зако́н (zakón) +‎ -о- (-o-) +‎ мі́рний (mírnyj). Compare Russian закономе́рный (zakonomérnyj).

Pronunciation

• IPA^(key): [zɐkɔnoˈmʲirnei̯]

Adjective

закономі́рний • (zakonomírnyj) (adverb закономі́рно, abstract noun закономі́рність)

1. natural, regular (in accordance with laws of nature)
   • 1959, Наука і життя, volume 3, number 1:

     Перехід від соціалізму до комунізму в закономірний, історично неминучий процес.

     Perexid vid socializmu do komunizmu v zakonomirnyj, istoryčno nemynučyj proces.

     The transition from socialism to communism in the natural, historically inevitable process.

Declension

Declension of закономі́рний (hard)

		masculine	neuter	feminine	plural
nominative		закономі́рний zakonomírnyj	закономі́рне zakonomírne	закономі́рна zakonomírna	закономі́рні zakonomírni
genitive		закономі́рного zakonomírnoho		закономі́рної zakonomírnoji	закономі́рних zakonomírnyx
dative		закономі́рному zakonomírnomu		закономі́рній zakonomírnij	закономі́рним zakonomírnym
accusative	animate	закономі́рного zakonomírnoho	закономі́рне zakonomírne	закономі́рну zakonomírnu	закономі́рних zakonomírnyx
	inanimate	закономі́рний zakonomírnyj			закономі́рні zakonomírni
instrumental		закономі́рним zakonomírnym		закономі́рною zakonomírnoju	закономі́рними zakonomírnymy
locative		закономі́рному, закономі́рнім zakonomírnomu, zakonomírnim		закономі́рній zakonomírnij	закономі́рних zakonomírnyx

Derived terms

• закономі́рність (zakonomírnistʹ)

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “закономірний”, in Словник української мови: в 11 т. (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “закономірний”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “закономірний”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)