забльокувати
Jump to navigation
Jump to search
Ukrainian
[edit]Pronunciation
[edit]Verb
[edit]забльокува́ти • (zablʹokuváty) pf
- 1928–1933 spelling of заблокува́ти (zablokuváty, “to block”), which was deprecated in the orthography reform of 1933
Conjugation
[edit]Conjugation of забльокува́ти, забльокува́ть (class 2a, perfective, transitive)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | забльокува́ти, забльокува́ть zablʹokuváty, zablʹokuvátʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | забльоко́ваний zablʹokóvanyj impersonal: забльоко́вано zablʹokóvano |
adverbial | — | забльокува́вши zablʹokuvávšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | забльоку́ю zablʹokúju |
2nd singular ти |
— | забльоку́єш zablʹokúješ |
3rd singular він / вона / воно |
— | забльоку́є zablʹokúje |
1st plural ми |
— | забльоку́єм, забльоку́ємо zablʹokújem, zablʹokújemo |
2nd plural ви |
— | забльоку́єте zablʹokújete |
3rd plural вони |
— | забльоку́ють zablʹokújutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | забльоку́ймо zablʹokújmo |
second-person | забльоку́й zablʹokúj |
забльоку́йте zablʹokújte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
забльокува́в zablʹokuváv |
забльокува́ли zablʹokuvály |
feminine я / ти / вона |
забльокува́ла zablʹokuvála | |
neuter воно |
забльокува́ло zablʹokuválo |