голіруч

Ukrainian

Pronunciation

• IPA^(key): [ɦɔlʲiˈrut͡ʃ]

Adverb

голіру́ч • (holirúč)

1. barehanded (with no tool or weapon)

   Вона́ змогла́ пола́годити авті́вку голіру́ч. ― Voná zmohlá poláhodyty avtívku holirúč. ― She managed to fix the car barehanded.

2. (figuratively) easily

References

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “голіруч”, in Словник української мови: в 11 т. (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “голіруч”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)