відректися
Ukrainian
[edit]Etymology
[edit]From відректи́ (vidrektý) + -ся (-sja)
Pronunciation
[edit]Verb
[edit]відректи́ся • (vidrektýsja) pf (imperfective відріка́тися)
Conjugation
[edit]Conjugation of відректи́ся, відректи́сь (class 8b, perfective, reflexive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | відректи́ся, відректи́сь vidrektýsja, vidrektýsʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | — | відрі́кшись vidríkšysʹ |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | відречу́ся, відречу́сь vidrečúsja, vidrečúsʹ |
| 2nd singular ти |
— | відрече́шся vidrečéšsja |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | відрече́ться vidrečétʹsja |
| 1st plural ми |
— | відрече́мся, відречемо́ся, відречемо́сь vidrečémsja, vidrečemósja, vidrečemósʹ |
| 2nd plural ви |
— | відречете́ся, відречете́сь vidrečetésja, vidrečetésʹ |
| 3rd plural вони |
— | відречу́ться vidrečútʹsja |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | відречі́мся, відречі́мося, відречі́мось vidrečímsja, vidrečímosja, vidrečímosʹ |
| second-person | відречи́ся, відречи́сь vidrečýsja, vidrečýsʹ |
відречі́ться vidrečítʹsja |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
відрі́кся vidríksja |
відрекли́ся, відрекли́сь vidreklýsja, vidreklýsʹ |
| feminine я / ти / вона |
відрекла́ся, відрекла́сь vidreklásja, vidreklásʹ | |
| neuter воно |
відрекло́ся, відрекло́сь vidreklósja, vidreklósʹ | |
References
[edit]- “відректися”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)