відкріпити
Appearance
Ukrainian
[edit]Etymology
[edit]From від- (vid-) + кріпи́ти (kripýty)
Pronunciation
[edit]Verb
[edit]відкріпи́ти • (vidkripýty) pf (imperfective відкрі́плювати)
- to unfix
Conjugation
[edit]Conjugation of відкріпи́ти, відкріпи́ть (class 4c, perfective, transitive)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | відкріпи́ти, відкріпи́ть vidkripýty, vidkripýtʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | відкрі́плений vidkríplenyj impersonal: відкрі́плено vidkrípleno |
adverbial | — | відкріпи́вши vidkripývšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | відкріплю́ vidkripljú |
2nd singular ти |
— | відкрі́пиш vidkrípyš |
3rd singular він / вона / воно |
— | відкрі́пить vidkrípytʹ |
1st plural ми |
— | відкрі́пим, відкрі́пимо vidkrípym, vidkrípymo |
2nd plural ви |
— | відкрі́пите vidkrípyte |
3rd plural вони |
— | відкрі́плять vidkrípljatʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | відкріпі́м, відкріпі́мо vidkripím, vidkripímo |
second-person | відкріпи́ vidkripý |
відкріпі́ть vidkripítʹ |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
відкріпи́в vidkripýv |
відкріпи́ли vidkripýly |
feminine я / ти / вона |
відкріпи́ла vidkripýla | |
neuter воно |
відкріпи́ло vidkripýlo |
References
[edit]- “відкріпити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)