відгвинтити

Ukrainian

Etymology

From від- (vid-) +‎ гвинти́ти (hvyntýty)

Pronunciation

• IPA^(key): [ʋʲidɦʋenˈtɪte]

• Audio:

  (file)

Verb

відгвинти́ти • (vidhvyntýty) pf

1. to unscrew

Conjugation

Conjugation of відгвинти́ти, відгвинти́ть (class 4b, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

perfective aspect
infinitive	відгвинти́ти, відгвинти́ть vidhvyntýty, vidhvyntýtʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	відгвинче́ний vidhvynčényj impersonal: відгвинче́но vidhvynčéno
adverbial	—	відгвинти́вши vidhvyntývšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	відгвинчу́ vidhvynčú
2nd singular ти	—	відгвинти́ш vidhvyntýš
3rd singular він / вона / воно	—	відгвинти́ть vidhvyntýtʹ
1st plural ми	—	відгвинти́м, відгвинтимо́ vidhvyntým, vidhvyntymó
2nd plural ви	—	відгвинтите́ vidhvyntyté
3rd plural вони	—	відгвинтя́ть vidhvyntjátʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	відгвинті́м, відгвинті́мо vidhvyntím, vidhvyntímo
second-person	відгвинти́ vidhvyntý	відгвинті́ть vidhvyntítʹ
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	відгвинти́в vidhvyntýv	відгвинти́ли vidhvyntýly
feminine я / ти / вона	відгвинти́ла vidhvyntýla
neuter воно	відгвинти́ло vidhvyntýlo

References

• “відгвинтити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)