відволожитися
Appearance
Ukrainian
[edit]Etymology
[edit]From відволожи́ти (vidvoložýty) + -ся (-sja)
Pronunciation
[edit]Verb
[edit]відволожи́тися • (vidvoložýtysja) pf
Conjugation
[edit]Conjugation of відволожи́тися, відволожи́тись, відволожи́ться (class 4c, perfective, reflexive)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | відволожи́тися, відволожи́тись, відволожи́ться vidvoložýtysja, vidvoložýtysʹ, vidvoložýtʹsja | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | — |
adverbial | — | відволожи́вшись vidvoložývšysʹ |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | відволожу́ся, відволожу́сь vidvoložúsja, vidvoložúsʹ |
2nd singular ти |
— | відволо́жишся vidvolóžyšsja |
3rd singular він / вона / воно |
— | відволо́житься vidvolóžytʹsja |
1st plural ми |
— | відволо́жимся, відволо́жимося, відволо́жимось vidvolóžymsja, vidvolóžymosja, vidvolóžymosʹ |
2nd plural ви |
— | відволо́житеся, відволо́житесь vidvolóžytesja, vidvolóžytesʹ |
3rd plural вони |
— | відволо́жаться vidvolóžatʹsja |
imperative | singular | plural |
first-person | — | відволожі́мся, відволожі́мося, відволожі́мось vidvoložímsja, vidvoložímosja, vidvoložímosʹ |
second-person | відволожи́ся, відволожи́сь vidvoložýsja, vidvoložýsʹ |
відволожі́ться vidvoložítʹsja |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
відволожи́вся, відволожи́всь vidvoložývsja, vidvoložývsʹ |
відволожи́лися, відволожи́лись vidvoložýlysja, vidvoložýlysʹ |
feminine я / ти / вона |
відволожи́лася, відволожи́лась vidvoložýlasja, vidvoložýlasʹ | |
neuter воно |
відволожи́лося, відволожи́лось vidvoložýlosja, vidvoložýlosʹ |
References
[edit]- “відволожитися”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)