винахідник

Ukrainian

Etymology

винахо́дити (vynaxódyty, “to invent”) +‎ -ник (-nyk). Cognate with Belarusian вынахо́днік (vynaxódnik).

Pronunciation

• IPA^(key): [ʋenɐˈxʲidnek]

• Audio:

  (file)

Noun

винахі́дник • (vynaxídnyk) m pers (genitive винахі́дника, nominative plural винахі́дники, genitive plural винахі́дників, feminine винахі́дниця)

1. inventor

Declension

Declension of винахі́дник (pers velar masc-form accent-a)

	singular	plural
nominative	винахі́дник vynaxídnyk	винахі́дники vynaxídnyky
genitive	винахі́дника vynaxídnyka	винахі́дників vynaxídnykiv
dative	винахі́дникові, винахі́днику vynaxídnykovi, vynaxídnyku	винахі́дникам vynaxídnykam
accusative	винахі́дника vynaxídnyka	винахі́дників vynaxídnykiv
instrumental	винахі́дником vynaxídnykom	винахі́дниками vynaxídnykamy
locative	винахі́дникові, винахі́днику vynaxídnykovi, vynaxídnyku	винахі́дниках vynaxídnykax
vocative	винахі́днику vynaxídnyku	винахі́дники vynaxídnyky

Derived terms

• винахі́дництво (vynaxídnyctvo)

Related terms

• ви́найти (výnajty)
• ви́нахід (výnaxid)
• винахі́дливий (vynaxídlyvyj)
• винахо́дити (vynaxódyty)

 

References

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “винахідник”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “винахідник”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “винахідник”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)