вимотувати

Ukrainian

Etymology

From вимотати (vymotaty) +‎ -увати (-uvaty)

Pronunciation

• IPA^(key): [ʋeˈmɔtʊʋɐte]

• Audio:

  (file)

Verb

вимо́тувати • (vymótuvaty) impf (perfective ви́мотати)

1. to tucker

Conjugation

Conjugation of вимо́тувати, вимо́тувать (class 2a, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	вимо́тувати, вимо́тувать vymótuvaty, vymótuvatʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	вимо́туючи vymótujučy	вимо́тувавши vymótuvavšy
	present tense	future tense
1st singular я	вимо́тую vymótuju	бу́ду вимо́тувати, бу́ду вимо́тувать, вимо́туватиму búdu vymótuvaty, búdu vymótuvatʹ, vymótuvatymu
2nd singular ти	вимо́туєш vymótuješ	бу́деш вимо́тувати, бу́деш вимо́тувать, вимо́туватимеш búdeš vymótuvaty, búdeš vymótuvatʹ, vymótuvatymeš
3rd singular він / вона / воно	вимо́тує vymótuje	бу́де вимо́тувати, бу́де вимо́тувать, вимо́туватиме búde vymótuvaty, búde vymótuvatʹ, vymótuvatyme
1st plural ми	вимо́туєм, вимо́туємо vymótujem, vymótujemo	бу́демо вимо́тувати, бу́демо вимо́тувать, вимо́туватимемо, вимо́туватимем búdemo vymótuvaty, búdemo vymótuvatʹ, vymótuvatymemo, vymótuvatymem
2nd plural ви	вимо́туєте vymótujete	бу́дете вимо́тувати, бу́дете вимо́тувать, вимо́туватимете búdete vymótuvaty, búdete vymótuvatʹ, vymótuvatymete
3rd plural вони	вимо́тують vymótujutʹ	бу́дуть вимо́тувати, бу́дуть вимо́тувать, вимо́туватимуть búdutʹ vymótuvaty, búdutʹ vymótuvatʹ, vymótuvatymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	вимо́туймо vymótujmo
second-person	вимо́туй vymótuj	вимо́туйте vymótujte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	вимо́тував vymótuvav	вимо́тували vymótuvaly
feminine я / ти / вона	вимо́тувала vymótuvala
neuter воно	вимо́тувало vymótuvalo

References

• “вимотувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)