вербувати

Ukrainian

Etymology

Borrowed from Polish werbować, from German werben. With -увати (-uvaty) suffix. Compare Russian вербова́ть (verbovátʹ), Belarusian вербава́ць (vjerbavácʹ).

Pronunciation

• IPA^(key): [ʋerbʊˈʋate]

Verb

вербува́ти • (verbuváty) impf

1. (transitive) to recruit, to enlist, to enrol

   Synonym: (rare) завербо́вувати impf (zaverbóvuvaty)

Conjugation

Conjugation of вербува́ти, вербува́ть (class 2a, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	вербува́ти, вербува́ть verbuváty, verbuvátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	вербо́ваний verbóvanyj impersonal: вербо́вано verbóvano
adverbial	вербу́ючи verbújučy	вербува́вши verbuvávšy
	present tense	future tense
1st singular я	вербу́ю verbúju	бу́ду вербува́ти, бу́ду вербува́ть, вербува́тиму búdu verbuváty, búdu verbuvátʹ, verbuvátymu
2nd singular ти	вербу́єш verbúješ	бу́деш вербува́ти, бу́деш вербува́ть, вербува́тимеш búdeš verbuváty, búdeš verbuvátʹ, verbuvátymeš
3rd singular він / вона / воно	вербу́є verbúje	бу́де вербува́ти, бу́де вербува́ть, вербува́тиме búde verbuváty, búde verbuvátʹ, verbuvátyme
1st plural ми	вербу́єм, вербу́ємо verbújem, verbújemo	бу́демо вербува́ти, бу́демо вербува́ть, вербува́тимемо, вербува́тимем búdemo verbuváty, búdemo verbuvátʹ, verbuvátymemo, verbuvátymem
2nd plural ви	вербу́єте verbújete	бу́дете вербува́ти, бу́дете вербува́ть, вербува́тимете búdete verbuváty, búdete verbuvátʹ, verbuvátymete
3rd plural вони	вербу́ють verbújutʹ	бу́дуть вербува́ти, бу́дуть вербува́ть, вербува́тимуть búdutʹ verbuváty, búdutʹ verbuvátʹ, verbuvátymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	вербу́ймо verbújmo
second-person	вербу́й verbúj	вербу́йте verbújte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	вербува́в verbuváv	вербува́ли verbuvály
feminine я / ти / вона	вербува́ла verbuvála
neuter воно	вербува́ло verbuválo

Derived terms

• вербува́льний (verbuválʹnyj)
• вербува́льник m (verbuválʹnyk), вербува́льниця f (verbuválʹnycja)
• вербува́ння n (verbuvánnja)
• вербува́тися impf (verbuvátysja)

 

Prefixed verbs

• завербо́вувати impf (zaverbóvuvaty), завербува́ти pf (zaverbuváty)

 

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “вербувати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• Shyrokov, V. A., editor (2010–2023), “вербувати”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 1–14 (а – префере́нція), Kyiv: Naukova Dumka; Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
• “вербувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “вербувати”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “вербувати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)