бігти

Ukrainian

Etymology

Inherited from Old East Slavic бѣчи (běči), from Proto-Slavic *běťi.

Pronunciation

• IPA^(key): [ˈbʲiɦte]

• Audio:

  (file)

Verb

бі́гти • (bíhty) impf (perfective побі́гти)

1. to run

Usage notes

• бі́гти (bíhty) and побі́гти (pobíhty) are Ukrainian concrete verbs. Their counterparts, бі́гати (bíhaty) and побі́гати (pobíhaty) are abstract verbs.

Conjugation

Conjugation of бі́гти (irregular, imperfective, intransitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	бі́гти bíhty
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	біжачи́ bižačý	бі́гши bíhšy
	present tense	future tense
1st singular я	біжу́ bižú	бу́ду бі́гти, бі́гтиму búdu bíhty, bíhtymu
2nd singular ти	біжи́ш bižýš	бу́деш бі́гти, бі́гтимеш búdeš bíhty, bíhtymeš
3rd singular він / вона / воно	біжи́ть bižýtʹ	бу́де бі́гти, бі́гтиме búde bíhty, bíhtyme
1st plural ми	біжи́м, біжимо́ bižým, bižymó	бу́демо бі́гти, бі́гтимемо, бі́гтимем búdemo bíhty, bíhtymemo, bíhtymem
2nd plural ви	біжите́ bižyté	бу́дете бі́гти, бі́гтимете búdete bíhty, bíhtymete
3rd plural вони	біжа́ть bižátʹ	бу́дуть бі́гти, бі́гтимуть búdutʹ bíhty, bíhtymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	біжі́м, біжі́мо bižím, bižímo
second-person	біжи́ bižý	біжі́ть bižítʹ
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	біг bih	бі́гли bíhly
feminine я / ти / вона	бі́гла bíhla
neuter воно	бі́гло bíhlo

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “бігти”, in Словник української мови: в 11 т. (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “бігти”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “бігти”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)