безмовний

Ukrainian

Etymology

From без- (bez-) +‎ мо́ва (móva) +‎ -ний (-nyj). Compare Russian безмо́лвный (bezmólvnyj), Belarusian бязмо́ўны (bjazmóŭny).

Pronunciation

IPA^(key): [bezˈmɔu̯nei̯]
Audio: (file)

Adjective

безмо́вний • (bezmóvnyj) (adverb безмо́вно, abstract noun безмо́вність)

speechless, unspeaking, silent (not speaking)
Synonym: німи́й (nimýj)
- 1962, Ivan Ivanovitch Ohienko, Біблія або книги Святого Письма Старого і Нового Заповіту [Bible or books of Holy Scripture of the Old and New Testaments], Psalm 28, page 683:
  До Тебе я кличу, о Господи, скеле моя, не будь же безмовним до мене, бо коли Ти замовкнеш до мене, я стану подібний до тих, що сходять до гробу.
  Do Tebe ja klyču, o Hospody, skele moja, ne budʹ že bezmovnym do mene, bo koly Ty zamovkneš do mene, ja stanu podibnyj do tyx, ščo sxodjatʹ do hrobu.
  Unto thee will I cry, O LORD my rock; be not silent to me: lest, if thou be silent to me, I become like them that go down into the pit.
silent (disinclined or indisposed to speak)
Synonyms: мовчазни́й (movčaznýj), мовчазли́вий (movčazlývyj)
(figuratively) unmurmuring (without protest or complaint)
(figuratively) silent (free from sound or noise)
- 1972, Oles Berdnyk, Лабіринт Мінотавра [The Labyrinth of the Minotaur]‎^[1], archived from the original on 2024-01-15:
  І налітали полчища варварів, руйнували прегарні споруди, а на тому місці лишалися сиротами безмовні руїни, і піски засипали ті залишки — знаки людського генія і безглуздя...
  I nalitaly polčyšča varvariv, rujnuvaly preharni sporudy, a na tomu misci lyšalysja syrotamy bezmovni rujiny, i pisky zasypaly ti zalyšky — znaky ljudsʹkoho henija i bezhluzdja...
  And the hordes of barbarians came, destroyed the beautiful buildings, and silent ruins were left orphaned in that place, and the sands covered those remains - signs of human genius and folly...

Declension

Declension of безмо́вний (hard)

		masculine	neuter	feminine	plural
nominative		безмо́вний bezmóvnyj	безмо́вне bezmóvne	безмо́вна bezmóvna	безмо́вні bezmóvni
genitive		безмо́вного bezmóvnoho		безмо́вної bezmóvnoji	безмо́вних bezmóvnyx
dative		безмо́вному bezmóvnomu		безмо́вній bezmóvnij	безмо́вним bezmóvnym
accusative	animate	безмо́вного bezmóvnoho	безмо́вне bezmóvne	безмо́вну bezmóvnu	безмо́вних bezmóvnyx
accusative	inanimate	безмо́вний bezmóvnyj	безмо́вне bezmóvne	безмо́вну bezmóvnu	безмо́вні bezmóvni
instrumental		безмо́вним bezmóvnym		безмо́вною bezmóvnoju	безмо́вними bezmóvnymy
locative		безмо́вному, безмо́внім bezmóvnomu, bezmóvnim		безмо́вній bezmóvnij	безмо́вних bezmóvnyx

References

Rusanivskyi, V. M., editor (2010), “безмовний”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 1 (а – бязь), Kyiv: Naukova Dumka, →ISBN
“безмовний”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)